Н.Бидненко
Не бійся! Відпусти себе на волю,
Повір – тобі не заподію зла…
А за вікном вітрами гне тополю
І в інеї вже сива ковила.
Не бійся! В світі все скороминуще,
Тож не втрачаймо жодної з хвилин.
Дарує доля нам, буває, райські кущі,
Та і в раю росте гіркий полин.
В житті по черзі сонце за дощами.
– Не плачте, – каже літо, ще вернусь…»
Нічого, що звучать осінні гами –
Не бійся, чуєш, я й сама боюсь!
***
Не бойся! Отпусти себя на волю,
Поверь - тебе я не причиню зла...
А за окном ветром гнёт тополь
И в нём уже седая проседь.
Не бойся! В мире всё быстротечно,
Так что не теряй ни одной минуты.
Дарит судьба нам, бывает, райские хащи,
Но и в раю растет горькая полынь.
В жизни по очереди солнце за дождями.
-Не плачьте,-говорит лето, ещё вернусь..."
Ничего, что звучат осенние гаммы -
Не бойся, слышишь, я и сама боюсь!