Н.Бидненко
Між нами прірва. Ти на тім краю,
А я в самотині стою на цьому.
Не зрозуміть – ми в пеклі чи в раю…
Така собі життєва аксіома.
Між нами – прірва. Пролітає птах.
Йому простіше, бо він має крила.
Хоч віра з нами, але поруч страх:
Де на ривок сміливий взяти сили?
Між нами – прірва. Укрива туман
Каміння гостре і холодні скали.
Ні Біблія, ні Тора, ні Коран
Не допоможуть. Тут молитви мало…
Між нами – прірва. Безнадію п’ю.
Нам не всміхнеться небо променисте…
Отак і буде: ти на тім краю,
А я на цьому. Ми не альпіністи.
***
Меж нами пропасть. Ты на том краю,
Я в одиночестве стою на этом.
И не понятно нам - в аду или в раю...
Такое себе жизненное кредо.
Меж нами - пропасть. Пролетает птица.
Ей проще, крылья у неё.
Хоть вера с нами, но рядом страх клубится:
Где на прыжок отважный сил найти?
Меж нами пропасть. Туман садится,
Камни острые и холодные скалы.
Ни Библия, ни Тора, ни Коран
Нам не помогут. Тут молитвы мало...
Меж нами пропасть. Безысходность пью.
Нам не улыбнётся небо вновь лучистое...
Вот так и будет: ты на том краю,
А я на этом. Мы не альпинисты.