***
Какого лешего я трачу
и дни, и перья, и бумагу!
А то порою и заплачу,
себя жалея, бедолагу,
на мира поглядев дела.
Так пьяный дед среди села
вдруг зарыдает: с ним беда -
ведь он, представьте, сирота.
с украинского перевел А.Пустогаров
***
На батька бісового я трачу
І дні, і пера, і папір!
А іноді то ще й заплачу,
Таки аж надто. Не на мир
І на діла його дивившись,
А так, мов іноді, упившись,
Дідусь сивесенький рида —
Того, бачте, що сирота.
Перша половина 1850,
Оренбург