***

 Реальність

Тримати серце, Душу, нерви.
Бо все завмерло. Стільки мертвих!
А ти!... по свої правді - лікар!
Завжди спасаєшь, щоб всі жили.
Ніколи не забудеш пекло,
Коли горіли люди, цегла.
І падали дерева поруч.
Вже без коріння. Крики звору.
Нивам від мін не зародити.
Можливо рік. А може й віки.
Будинки, що були в палаці.
Вже не підняти. Роки праці.
Країна, що себе взростила,
Ніколи не втрачала сили,
Від сліз не може в день дивитись.
Сини загинули...  ... століття...
На крові щастя не здобути.
І з серця викрислить. Забути...
Бо неможливо жити в горі.
А воно гірко. Сіллю в морі.

11.11.23р