Коли ти Богу дякуєш за спокій,
то не забудь подякувать за втрати...
які кровлять ще у душі, глибОко,
які ніщо не здатне лікувати.
Змирись і дякуй! Буде незліченно
дрібних, захмарних, значущих й не дуже
у долі втрат. Життя таке шалене,
йому до кожного із нас байдуже.
Живеш - живи! І дякуй неодмінно
за біль нестерпний й радості нечасті...
Приймай належно буднів штиль і зміни,
потоки горя і струмочки щастя.
Подайся в світ, чи заховайся в схроні,
відроджуй мужність чи тремти від ляку,
живи для себе, чи донать на дрони...
але за кожну мить Творцеві дякуй!