Я інколи не знаю, хто я...
невтомна кляча?..
котрА не відає покОю,
хоч часом плаче.
Себе надією смішною
щоднини тішу -
Ось душу ще одну пристрою
й пірну у тишу.
А черга тих, хто потребує
турбот, все більша...
Ох, Боже, я не вередую,
не нию вІршем.
Я просто маю відпочити
від всіх і всього...
та кнопка мЕне відключити
в руках у Бога.