Так, я вже знаю дещо про одержимість…
Про джмелів в голові… І байдужості інтерес…
З чим я тільки в безумстві своїм не здружилась!
Так, з блаженним запалом несу я себе на хрест!
Ви вмієте «бути», я лиш учусь «здаватись»…
Ось в чому правда! Ролі …На Тисячах сцен…
Від Salamandrи - до чемної тітки в халатах…
У мене і так… Вже забагато імен!
Так, я дещо вже знаю про… губи до крові…
Про мокрі долоні і зморшки в тисячу павутин…
… Це ролі… Не плач… І не підібрати паролі…
До втрачених сторінок… До зіграних самотин…
Що я тільки вже не робила… Щоб на сцені палали софіти…
Сміялась, писала вірші, з минулим прощалась не раз…
Щоб грати, творити… Горіти, горіти, горіти…
У цій одержимості… Світу складається пазл!
У цій одержимості… Ганчірка… В чужих руках…
Порожня… Скляна… Холодна… Нічого не хоче!!!
Із слів і хмаринок… Зібрала твого двійника…
І з ним я ділюсь сокровенним… До темної ночі!!!
Із ним ми граєм на сцені… І в’яжем на спицях…
Ми пишемо вірші… торкаємось словом до вуст…
І так до світанку… Чомусь все частіше не спиться…
Це і є одержимість… Найгірша із наших безумств!!!!