Маю дуже не погану уяву,
Серед інших вад, зокрема.
Навіть уявляю, яку каву
П'ють, коли мене біля нема.
І наскільку бесіду жваву,
Щодо моїх якостей ведуть.
Не тербуйтесь - я зачекаю,
Поки мені кістки перетруть.
Адже накопичено достатньо,
Щодо мене різних пліток.
Прикро і, доволі, досадно
Не отримати нових звісток.
Ну, звичайно, усе це не марно...
Є у цьому, дійсно, певний толк.
Наче під'їдаєте з тарілок
Де я лИшила самий дрібок...