Білої б сніжинки на Різдво,
краще, звісно, як піде лапатий
і квітник старенький біля хати,
білосніжні одягнувши шати,
з небом відчуватиме рідство.
Знову Сину освятить цей світ
чистою, божественною кров'ю,
знову грішний люд хрестить любов'ю,
наділяти силою безмовних,
вірою благословлять нарід.
Знаючи, опісля розіпнуть,
обплюють, сміятимуться ниці...
та ростиме віра, наче криця,
хтось повірить і почне молиться
і сліпих прозрівші поведуть.