" У тих роках - буденних і блаженних,
У тих гріхах - твердих, немов горіх,
Сплітала руки на твоїх раменах,
Плющем цілунків обвивала їх".
Ганна Осадко
Мінливість коливань нестала,
Розлогість сміху в туманах..
Колись була і я невдала -
Тепер щасливіш всіх невдах!
Твою не випускаю руку,
Шукаю рідного плеча,
Пірнаючи в дорослу муку,
Що день буденний розпочав.
Відрази зникли вередливі -
І знаю достеменно вже,
Що сили вернуться зрадливі -
У снах як витвір Фаберже
Постане Чудо Віфлієму -
Святої мудрості й цноти -
У брані легко так. Твоєму
І надто тяжко в нім іти -
В духовнім оп'янінні струсу
Нести Любов свою Ісусу!
на фото - автор під Різдвяною ялинкою у дітей - 24грудня 2023 р.