Сидор Твердохлиб.
(1886-1922).
Осенний вихрь бесится, играет,
Заводит жалобы, стенает под окном,
И словно окаянный завывает,
У дома бьётся угольным крылом.
Душа проклЯта-гость иного света!
Я слышу плач твой в смутной ворожбе,
Печаль какая пригнала тебя изветом?
Прочту молитву упокойную тебе!
Глядят во тьму мои смурные очи,
Поникли тени, смолкнул стон чужих…
Запел петух в провалах тёмных ночи-
Осенний вихрь улёгся и затих...
***
Осінній вихор.
Осінній вихор так жалісно грає,
Заводить, стогне, шумить за вікном,
Мов окаянних, скимить, завиває,
Б'ється під вікнами чорним крилом…
Душе проклята! Душе з того світа!
Чую твій голос і плач чую твій,
Про що тебе жалість пригнала з засвіта?
Буду молитись за твій упокій!
Глядять в темряву смутні мої очі,
Зник окаянних, пропав за ним слих…
Запіяв півень у сумерках ночі –
Осінній вихор ущух і притих…