Я хочу до тебе, мій сину...
навряд чи достойна, та хочу.
Втомилась, нарешті спочину,
дивитимусь в люблячі очі.
Занадто цей світ прагматичний,
я так і не звикла до нього...
тут все нереальне, магічне...
тут більшість забули про Бога.
Я хочу до тебе, мій хлопче,
п'ять років - задовга розлука...
Біль серце безроздиху точить
і як воно досі ще стука...
Я так невимовно сумую,
розради ні в чому немає...
тому і Всевишнього всує
невиправдано поминаю.
Я хочу до тебе, мій сину...