Зможеш забути - забудь! Так буде найкраще.
Долі ледь-ледь перетнулися й то на мить.
Два чорні янголи перед Творцем - пропащі...
нам не дано ні ненАвидіть, ні любить.
Ми намагаємось якось відмити крила,
хоч би до сірого - тільки би не смола...
Я, якби вміла, можливо б тебе любила,
так би любила, як інша би не змогла.
Два чорні янголи брешуть усім, що білі...
Тільки я бачу твою непроглядну суть...
Два лицеміра, а людям здається - милі...
Разом не бути нам. Зможеш забути - забудь!