Зляканого серця прискорений кровогін
В чарівному чаді січня...
До Духа Святого молюсь навздогін
У зашкварах казок вічних...
Несхибної безпорадності сніжний шал -
Довільний малюнок жесту...
Надія у надвечірності вируша -
Лиш сльози, нема протесту...
Горобчиком нажахано об січня лід -
Тож не у свячену воду...
Тепер її заховаю зовсім, підспід -
Дурням нема переводу...
Піду до костелу - накрапають теології в вушко,
Аби не замріювалась надалі - стара торохтушка...