"Не плач. Це тільки хрест
все не так погано
Не тремти. Це тільки любов
як на скибці хліба рана"
Ян Твардовський
Ісусе, благаю, спали мої пристрасні вірші -
Не гідні Хазяїна Всесвіту, гірші та гірші!
Хай буду тепер дитинчам - пастушком Вифлеєму ,
Хай хтось вже напише Тобі принагідно поему!
Лише забери нездійсненних фантомів примари -
Я так утомилась від сліз, каяття і від кари...
І смішно, й іронії , грішній, бракує,
Бо знову заплуталась , щось набалакала всує?!
Нестала мінливість, стежини хитке коливання , -
Але не змінилися мрії мої й вподобання...
Сумний дощ згори ллє донизу, отак, як китаєць все пише -
Сховаюсь в криївці - сіренька, заплакана миша...
То де ж та Любов, що до скону, безкрая, небесна? -
Як жінку гвалтують, ніколи вона не воскресне!
Хисткої туманності зрадять впокорені ночі -
І тільки у відчай задивляться змучені очі...
Під гнітом важкого, сумного синдрому утоми,
Радію тепер, що жива, що воістину вдома...
Прости. Заблукала в трьох соснах. Не знаю пощо?
Дитячо- розчахнутий, тоскний Твій..."неслух Ніщо"...
Перевод - Риммы Батищевой
"Не плачь. Это только крест
все не так плохо.
Не дрожи. Это только любовь,
как на ломте хлеба рана"
Ян Твардовский
Сожги, умоляю, стихи мои страстные, Боже!
Они не достойны Хозяина мира, не гожи!
Пусть буду ребёнком теперь, пастушком Вифлеему,
Пусть кто-то напишет угодную Богу поэму!
Ты лишь забери не свершенных фантомов примары –
Я так утомилась от слёз, покаянья, от кары…
Смешно, но ирония, жаль мне, буксует…
Я снова запуталась, наговорила ли всуе?!
Изменчивость зыбкая, слабой тропы колебанье, –
Пристрастия всё ж не сменились мои, и мечтанья…
Дождь грустный всё льёт сверху вниз, как китаец то пишет –
Я спрячусь тихонько заплаканной, серенькой мышью…
Где взять до кончины Любви, необъятной, небесной?
Насиловать женщину если, она не воскреснет!
Туманности шаткой изменят смиренные ночи –
И только в отчаянье глянут печальные очи.
Под гнётом тяжёлой усталости, грусти синдрома,
Я рада теперь, что жива, что воистину дома…
Прости! Заблудилась в трёх соснах, не знаю почто?
По-детски растерянный, грустный Твой «Неслух Ничто» …