Читай поміж рядків, бо там глибини,
людського, непідробного єства...
Там стріли і ножі пробили спину,
та, як не дивно, я іще жива.
Читай поміж рядків, там серед втоми,
що часом валить найсильніших з ніг,
пряма дорога, що веде додому,
найголовніша з поміж всіх доріг.
Там інколи бувають темні хащі,
коли у серці бурі та штормИ.
Та, мабуть, не така я вже й пропаща,
не прОклята найближчими людьми.
Поміж рядків снує непереживне,
і те, що незабутнє і просте.
Можливо, час його теплом підживить
й воно у душах світлом проросте.
З роками хтось дурніє, хтось мудріє,
і заживають серце і спина...
з'являються метеликами мрії,-
дарма, що скроні вкрила сивина.
І пережите бачиться ясніше,
і віриться, ще час на щастя є!..
Поміж рядків читати треба вІрші,
там кожен відшукає щось своє.