Н.Бидненко
Відлунням болю пахла ніч
(а в слів гірких буває совість?),
І ти пішов. Буденна річ –
Не склалась оповідь у повість.
Дощем розмиті сторінки –
Ні ком, ні крапок, ані літер…
Далась мені ця ніч взнаки –
Співає реквієм їй вітер.
Ті сторінки, що ще пусті,
Вже інша хай тобі допише.
Туман, холодний і густий.
Світанням біль мій заколише.
***
Эхом боли пропахла ночь
( у горьких слов бывает совесть?)
И ты ушёл. Запросто прочь -
Не вошёл рассказ мой в повесть.
Дождём размытые страницы -
Ни запятых, ни точек и не букв...
Зачем мне эта ночь вообще -
Поёт реквием ей ветер.
Те страницы, что ещё пустые,
Уже другая пусть тебе допишет.
Туман холодный и густой.
Рассветом боль мою колышет.