***

Не строят школ, больниц, жилья народу,
Но с корнем рвут историю страны.
О полноценных семьях льют нам воду,
Но разжигают выше звёзд костёр войны.

Скажи, Тарасе, що дала тобі російська?
Чи ти архіви українською читав?
Чи рекрутом потрапивши до війська,
Про власну особистість забував?

Неначе білий пух на небі хмари,
Милує око чарівна блакить…
Завжди ми шлях до кращого шукали,
Та плине час… і щастя тільки мить.

Війна не повертає нам загиблих,
Лише лишає чорну вовчу тінь,
І сльози, що блищать неначе срібло,
На декілька майбутніх поколінь.


Эйрдри,
23.11.2023