Розгублена, загублена,
Сумна та безпорадна
Душа блукає Всесвітом,
Де темінь непроглядна.
Ні вогника, ні зірочки -
Сатин безодні неба.
Ні слова ані вісточки,
Коли така потреба.
Так хочеться, так мріється
Почути тепле слово.
Тоді і відігріється,
І буде все чудово.
Відчути доторк подиху
Від ніжного цілунку -
Розчулитись від подиву,
Неначе від дарунку.
Розгублена, загублена
Душа блукає світом,
Бо просто недолюблена
І ніде їй подітись...