Н.Бидненко
Полоще дощ і відмиває вікна,
Щоб сяяв світ в невиданій красі.
Чому ж під дощ душа зненацька схлипне?..
О спомини! В минуле віднесіть.
Як нам тоді щасливилось у парі
І легко так лягала спільна путь…
А дощ іде. Чи мирить він, чи сварить…
Та як не є, любові не вернуть.
***
Полощет дождь и отмывает окна,
Чтоб мир сиял в невиданной красе.
Зачем под дождь душа внезапно всхлипнет?..
Воспоминания! В прошлое иди!
А мы тогда счастливы были в паре
И так легко ложился жизни путь...
А дождь идёт. Иль мирит он, иль сорит...
Да, как ни есть, любви уж не вернуть.