Н.Бидненко
Мажорне
Я стала з Долею на прю.
Не здамся я – здолаю Долю…
Бо сталось так, що я люблю,
Його ж любити не неволю.
Хай все лишається, як є –
У люту стужу, в літню спеку.
А це кохання – лиш моє!
Мені до відчаю далеко.
Хай він впадає в повний штиль –
Мої вітрила повні сили,
Скликаю радість звідусіль…
Удвох з коханням ми щасливі!
***
С Судьбою встала на ножи.
Не сдамся я - Судьба - держись!
Так вышло - что ещё люблю,
Его ж любить я не неволю.
Пусть остаётся всё, как есть -
И в стужу зимнюю, и в летнюю жару.
А эта любовь - лишь моя!
Мне до отчаяния далеко.
Пусть он впадает в полный штиль-
Мой парус ещё полон силы,
Зову я радость отовсюду...
Вдвоём с любовью мы счастливые!