Іще одне зіпсоване життя,
де я так і не встигла стать собою...
нема ні розпачу, ні каяття -
лиш споглядання дивного двобою
душі і серця, тіло ні при чім.
Душа і серце борються за досвід.
Іще одне життя - суцільний дим,
який мені не обминути досі.
Я намагалась вийти хоч кудись,
там де ні диму, ані битв сакральних...
За мЕне, мабуть, хтось колись моливсь,
як щЕ життя перемогти скандальне,
в якому я постійно неправа,
в якому всі гріхи на мЕне впали?!
Якщо до сИх пір я іще жива,-
лише тому, що здачі не давала.
А геть ішла. Там де нема вини.
Або де ділиться вона надвоє.
У мЕне серце повне сивини -
а все-таки тримається в двобої.