***

Наталия Рудченко
Какою болью затопило Украину,
Где мозг у каждого – натянутая нить,
Ещё немного и останется пустыня,
Где даже некому нас будет хоронить!

Навіщо в НАТО, чи не краще жити в мирі,
І тисячі людей від смерті вберегти?!
Це для живих світанки бачити красиво,
А що вбачатимуть на цвинтарі хрести?

Ми ще живі, і серце прагне – не вмирати!
Не лити кров, бо хто вбиває – той грішить!
Не можна смерті наші долі залишати,
В житті важливо зберігати кожну мить!




Київ,
31.01.2024