Н.Бидненко
Зимова бувальщина
Голі руки дерев трохи вкутались інеєм –
Як їм хочеться, бідним, тепла…
А зима, підпоясана хмарою синьою,
Шаром снігу на поле лягла.
Свого сина Мороза до річки направила –
Хай працює, нарощує лід.
Як у кожного з нас, у Зими свої правила:
Сніг і холод приносити в світ.
Малювати на шибці морозними ранками –
Та без пензля і без олівця…
Он сніжинки летять із небес витинанками…
І в красі спочивають серця.
***
Голые руки деревьев немного укутались инеем -
Так им хочеться, бедным, тепла...
А зима, подпоясана облаком синим,
Слоем снега на поле легла.
Своего сына Мороза к речке направила -
Пусть работает, наращивает лёд.
Как у каждого из нас, у Зимы свои правила:
Снег и холод приносить в свет.
Разрисовывать стёкла морозными утрами -
Да без кисточки и карандаша...
Вон снежинки летят из небес кружевом...
И в красоте отдыхают сердца.