Одиссея, ІХ, 82-104
От Трои и кровавого тумана,
От чёрных дней прожорливой войны
Царь Одиссей пригнал свои челны
На сонный плёс безмолвного лимана.
И там община наша, горем гнанная,
Столкнулась с лотофагами, они
Из глубины земли своей несли
Нам угощенье, сладкое, незнаное.
И ели мы, и забывали дом,
Семью и край родной, в краю чужом
Готовы вечно жить на готовизне.
Но мудрый царь не дал остаться нам
И силою нас всех вернул Отчизне –
Урок дав поколеньям и векам./
Как назиданье людям и векам.
2.05.1926
ГОТОВИЗНА - приготовленная еда, припасы
Лотофаги
Одіссея, IХ, 82-104
З-під Трої і кривавого туману,
Від чорних днів ненатлої війни
Цар Одіссей пригнав свої човни
На сонні плеса тихого лиману.
І там громадку нашу, горем гнану,
Зустріли лотофаги, з глибини
Землі своєї принесли вони
Поживу нам солодку і незнану.
І їли ми, і забували дім,
Сім’ю й родовище, в краю чужім
Ладні довіку жить на готовизні.
Та мудрий цар не дав лишитись нам
І силоміць нас повернув отчизні –
В науку іншим людям і вікам.
2.05.1926