Январь охрип в беззвучии своём,
в нём только скрип снегов и старых елей.
На бледном небе солнце еле-еле
протиснулось в безоблачный проём.
И вытянулись тени на тропу,
ощупали меня, легли неровно.
Но каркнула дурацкая ворона
и утащила солнце на горбу.
А дни и так как будто огоньки
в ночной пурге за окнами плацкарта,
и едет поезд с декабря до марта,
и беспробудно пьют проводники.
***
Студзень ахрып у бязгучнасці сваёй,
снягоў рыпенне, елак старасць.
А сонца ледзьве паказалась,
у бясхмарны ўціснуўшысь праём.
Цені падобны на журбу,
абмацалі мяне, ляглі няроўна.
Дурная крумкнула варона
і пацягнула сонца на гарбу.
Дні, як агеньчыкі з нары
Вагон плацкарта, у вакне завей рука
Бяжыць цягнік са снежня да сакавіка,
і непрабудна п'юць правадыры.
Перевёл Максим Троянович