Бог любить тЕбе мною. Абсолютно.
І навзаЄм. А як Йому любить?!
То нам здається, що планета людна
аби створить ілюзію. Аби
хоча б ві сні забути про самотність
Господню, біло-чорну. Снить людьми.
Тому ми,часом, наче лід холодні.
А, часом, мов вогонь вселенський ми.
У Божих снів такі складні сюжети
і персонажі дивні, непрості:
галактики, зірки і їх планети,
і власний Син, розп'ятий на хресті
невірним людом. То не сни - кошмари.
Бог любить тЕбе мною всеодно.
І навзаЄм. Тобою, любий, марю.
Господніх снів розкручене кіно.
Бог любить - Божа пристрасть незбагненна.
Інакше - в самоти чорнюче тло.
Бог, як юнак тобою любить мЕне,
хоч нас нема, насправді, й не було.