Мить - і у щастя або у прірву...
милий, скажи куди?
Трохи і дах від морОки зІрве...
Хоч би не від біди.
Пальці в замОк, ти затримав подих,
очі - озер глибінь.
Душу відчув неземної вроди,
буде тобі. Амінь.
Ніжно тримай, то небесна птаха,
в сильних твоїх руках...
віра не відає смерті страха...
тілу знайомий страх.
Ніченька темна, зірок не видно,
гріє руки теплО.
Душі завжди віднаходять рідних,
отчого дому тло.
Милий, я знаю, все добре буде...
в Господа ми - одне.
Іноді зустріч - найбільше чудо,
страхи всі віджене.