Так просто, так просто довірливо жити,
До ранку не спати, кохати украй,
І спокій знайти, де плакучі рокити
Не сльози, а листя роняють в ручай.
Так чисто, так чисто дивитися в очі,
пірнати, тонути в оцій глибині,
на мить виринати устидливо сночі,
і знов цілувати ці очі ясні.
Так сумно, так сумно, о, земле, о, трумно,
ніщо не спустошить печальний капшук.
Так просто, так чисто жили ми до глуму.
Наразі між нами коліс перегук.