Знову доля жартує,
то вітром подує,
то снігом з дощем.
Та не страшно мені бо нас двоє,
рука в руку по полю ідем.
І так добре мені, бо ти поруч.
Мої крила, мої мрії, вірші,
моє сонце і вітер, і зорі,
і перші квіти, і рясні дощі.
І все просто без віз, протоколів,
без обмежень на квоту добра.
Все в нашій сьогодні є долі,
багатогранній, як веселкова гра.