Іду нікуди не спішу,
світанком насалоджуюсь.
Іду під шум дощу,
як знов народжена
Сріблясте озеро
дивиться з подивом,
ховає в березі лозу,
червоні котики.
Від вітру лоскоту
зіщулились.
Іду нікуди не спішу,
вдягнулась в посмішку.
І не потривожу їх,
на день, на вечір залишу.
І червоні ружі, і павичі,
вдихать глянцеву росу новонароджену.
Іду нікуди не спішу,
світанком насолоджуюсь.
Іду під шум дощу,
новонароджена