А куля земна тож маленька така -
Дивитись якщо з висоти,
Осяяна світлом яскравим вона,
Де мрії сягають мети.
Ті мрії із величі Розуму -
Прожити у серці тепла,
Та душ червоточина подумки
Відкрила дорогу для зла.
Кружляло життя наше, в'южилось
Війною злиття світу знов,
І Небо із гнівом обрушилось
За те, що ми, люди, любов
Віддали у руки жорстокості
Шакалів із різних мастей ...
Та дзвоном уламків свідомості
Все ж світло летить до людей.
-------
А шар наш Земной такой маленький
И, если смотреть с высоты,
Горит в Небе цветиком аленьким,
Согретый любовью мечты –
Мечтою величия Разума,
Жить в мире добра и тепла,
Но душ червоточящих, скважина
Открыла дорогу для зла.
Жизнь наша кружилась и вьюжилась
Войною слиянья миров,
И гневное Небо обрушилось
За то, что мы, люди, любовь
Оставили на растерзание
Шакалов различных мастей…
Лишь звоном осколков сознания
Свет просится в души людей.