У втечі від тіні лиш ніч надає порятунок,
Де ми залишаймося поруч один-па-один,
І місячне сяйво збираємо в соти чарунок
Під плескіт води, що здіймає і кидає млин.
Аби вгамувати нам спрагу не вистачить пригорщ,
Бозна до яких не вдавайся тут хитросплетінь.
У польській - кохання звучатиме просто, як - mi;o;;.
І Місячне сяйво - не світло, а сонячна тінь.
Життя без любові покинуте напризволяще
Під плескіт і полиск і танок прозорих примар.
Нехай видаються удень тіні, як негодящі,
Опівніч лягають із нами вони на вівтар.