Я дякую Тобі, Всевишній, за ласку жити на землі!
Мої літА, мов стиглі вишні, смакУ із часом набулИ.
Ще один рік... й - набутий досвід, до мудрості - важливий крок...
Бо вже страшний всесвітній кОвід надав повчальний свій урок.
Життя потрібно цінувати, щоденно славлячи Творця;
Як вІкна, нАвстіж відчиняти для доброчинних справ серцЯ...
Стежки до щастя всі - тернисті, нелегко їх пройти, нажаль.
ДушІ, нАданій Богом, чистій належить жертвений Грааль.
В нім кров Христова залишИлась нам на відкуплення гріхів,
Щоб Божих таїн причастилась л ю д и н а, як Господь хотів.
Він їй віддав себе до краплі, перетерпівши встид і біль;
Там, на голгофському розп'ятті, зосталась мук страждальних сіль...
Торкнуть вуста брусків солоних, що бУли Богові хрестом,
Що люд звільнив з гріхів полону, ставши спасительним мостОМ
Між Небом й "падшою" землею, порочним скопищем гієн,
Де гріх, досягши апогею, вбиває в душах Божий Ген.
Руйнуючи Творця обітель, будуєм бісові палац.
Дай розрізняти, Вседержитель, - де віра справжня, де - ерзац(?)
Навчи душею не лукавить, сповняючи Твій заповіт,
Щоб заслужити ПРАВо СЛАВить Того, хто сотворив цей Світ.
Я дякую Тобі, Всевишній, за милосердя добрий жест,
За дозвіл виправитись грішній й духом зійти на "Еверест"...
08/08/2023/