Вона пішла, мов миговиця -
На тлі взолочених віршів.
То янголи, а то зигзиці
Так легко струменіли з слів.
Вона пішла, лишивши зорі
Поодинокі в снах людей,
Що дивувались непокорі,
Стрімкій тигровості лілей.
Душа пашіє серед літер,
Німі страждання в далях ком
Не зможе припинити вітер
Зв'язок краплин із джерелом.
*Посвята львівській поетці.