Проходить поруч та мене не кличе.
Немає смутку. В серці тільки втома.
Війна моє спотворила обличчя.
Наразі я для інших невідома.
Була краса та постать королеви.
Було все те, що прикрашає жінку.
Та якось в синіх водах кришталевих
Я не себе побачила. Чужинку.
Казав мудрець: "Впізнає той, хто любить,
Та не поставить жодного питання."
Його торкаюсь. Повз проходять люди.
І каже він: "Ми не знайомі, пані..."