Спочатку кумедною видається
Уся ця віра
В непорушність гасел,
Допоки в ліфті не зупиняються
Разом Варгас Льоса та Ґавел.
Це має бути суцільна молитва?
Це, може, вечірка на день факультету?
Та ні, це ще одна перевірка
Тез Франциска та Епіктета.
Можна було б згадати Бернуллі,
Взяти до кумирів ще й Марінетті,
Але чи красу всередині вони повернули?
Воїни духу, примарних істин аскети,
Заручники ілюзій, примарохмарочоси,
Завжди "такі незалежні"...
Оксамитово - матові роси,
Глибинно-імлисті думки тих самих хмар живих...
Вдивляється з сумом у вікно
Наелектризована, нахімпромлена Марія...
(Вона для контрасту тут, як і кіно,
Тема якого - амбідекстрія!)