На гляди же на месяц весною,-
Ясный месяц родимого края,
Что словам нашим тихим внимая,
Наблюдал за тобою и мною,
И слова твои слышал стократ.
Ты наверно забыть это рад?
Не гляди же на месяц весною.
На берёзки, поникшие, дальние,
И на ветки, склонённые в грусти,
Знаешь, память тебя не отпустит,
И навеет страдания давние,
Что свели нас на прошлом пути,
Видно хочешь забыть? Не гляди,
Не гляди на берёзы печальные…
***
Романс.
Не дивися на місяць весною, –
Ясний місяць наглядач цікавий,
Ясний місяць підслухач лукавий,
Бачив він тебе часто зі мною
І слова твої слухав колись.
Ти се радий забуть? Не дивись,
Не дивися на місяць весною.
Не дивись на березу плакучу, –
На березі журливеє віття
Нагадає тобі лихоліття,
Нагада тобі тугу пекучу,
Що збратала обох нас колись.
Ти се радий забуть? Не дивись,
Не дивись на березу плакучу.
2.02.1897