Повітря дму́хає у гру́ди,
Живи́ть мирськи́х створінь життя.
Його бурхливих струмів ру́хи
Вінчають вічність та буття.
Вони вирують від зачаття
Земних і неземних Світів.
Зібравши зорі у багаття,
Єднають хід ночей та днів.
Господь створив це їсте диво
Прозорим, легким, втім живим.
Щоб Світ був кра́сенем рухливим
Із віку в вік без скінчення віків.
Щоб дихалось на повні груди!
Щоби́ життя як в'юн вило́сь!
Щоб мир, любов були́ повсюди
І що́би гарно всім жило́сь!
Повітря дмухає у груди.
Вбирайте в себе це добро!
Творіть життя без війн, без скрути,
Щоб за́вше бу́лось і могло́сь!