Це так незвично, відчувать себе
частиною звичайної родини,
ввібрати в серце небо голубе
і сонце, що теплішає щоднини.
Відчути дотик ніжний до руки,
на усмішку всміхатися навзаєм.
Це так незвично, знати, що роки
удвох старієм і удвох кохаєм.
Прийнять за матір ту, що привела
на білий світ мою утішну долю.
Їй завдяки я знову розцвіла,
відчула смак життя і добру волю.
Це так незвично, вчитись довірять,
упевненість і зрілість відчувати.
Кохання ясно світить, як зоря
і маю добру, щиросердну матір.