У лузі,де зустріли ми з тобою той світанок,
напередодні припинились злива і гроза,
знов виринає з пам'яті червневий,теплий ранок,
на віях заблищить моїх,від спогодів сльоза.
І дарував свій аромат з тобою нам світанок,
серця дурманив різнотрав'ям,мов вазон-ранник,
з тобою не помітив я,коли настав той ранок,
коли туман,мов молоко,так непомітно зник.
І не забути вже мені очей відтінок карих,
я знаю,що не буде вже в минуле вороття,
хоч не судилося разом,удвох нам бути в парі,
тебе я буду пам'ятати все своє життя.
Усе довкола розцвіте і стане знов зеленим,
та за тобою все життя болить моя душа,
ніхто не здогадається,крім тебе і крім мене,
кому Чубенко присвятив красивого вірша ???