На Небо, певно, я піду,
З думками протиріч.
Там щастя волі обрету
І зникне мраку ніч,
Яка гнітила душу вкрай,
Питанням денних дій.
Там подарує світла рай
Мені здійснення мрій.
Та все ж, допоки я іду,
Із Неба висоти,
Промінчик сонячний ловлю,
А в нім всміхнешся ти
Весняним світлом і теплом.
А кількість добрих справ
Повернуться з любов'ю знов
У силі рідних трав.