Н.Бидненко
Пост скриптум
В житті моїм не буде хепі енду -
Залиш хоч у віршованім рядку...
Як слід інверсій, що розтав моментом -
Забудь мене, бездарність отаку.
Забудь слова, притягнуті за вуха,
Ті вбогі рими, весь банальний спам.
Уже весна співає - лиш послухай,
Та голосу мого немає там.
А дощ землі шепоче компліменти,
Їй на добро, на радість щедро ллє...
В моїм житті не буде хепі енду.
Забудь мене. Бо вірші - не моє.
***
В жизни моей не будет хеппи-эндов -
Оставь хоть в рифмованном ряду...
Как сдед инверсий, что пропал мгновенно-
Забудь меня, бездарность вот такую.
Забудь слова, притянутые за уши,
Те убогие рифмы, весь банальный спам.
Уже весна поёт - лишь послушай,
Да голоса моего нет там.
А дождь земле шепчет комплименты,
Ей на добро, на радость щедро льёт...
В жизни моей не будет хеппи-эндов.
Забудь меня. Стихи - это не моё.