Ночей замріяна печаль
край неба зорями мандрує,
Шалений вітер - серця граль
коханим обрієм дивує.
В цих поцілунках стигла мла,
так від обіймів душі мліють,
Одвічних зорепадів сивина,
всі зорі як одна.... ніяковіють.
Жадана мить у зустрічах замріяних очей,
кохає серце п'янко, до безтями.
Замріяна печаль твоїх, моїх очей...
бурхливого життя всі відчуває плями.
В цих поцілунках стигла мла,
так від обіймів зорі мліють,
Одвічних зорепадів сивина,
всі душі як одна.... ніяковіють.
#2024(пісні)