Як розмовляти із минулим? Якою мовою такою,
щоб ми умить порозумілись і не роздерлися до ран?
Щоб не шукали потім слова, яке ті рани нам загоїть?
І щоб були щасливо щирі, бо щире щастя – то не гра.
Минуле може бути дуже і мовчазним, і галасливим.
Його потрібно зрозуміти. Галасливим. Мовчазним.
Минуле наше, як ніхто, потужну має силу впливу
на сьогодення і майбутнє, і варто спілкуватись з ним.
А хто минулому зізнався, що неправий, що помилявся,
що просить вибачення навіть, щоб уникати помилок,
той вже над нинішнім собою у мить всепрощення піднявся
і буде світлим і величним його безгрішнеє чоло...