Чи спалах з Неба, або примхи долі
Чи відголос минулого життя,
Чи почуття, які вже охололи,
Відчули цю потребу спокуття?
Що вже було. Було та промайнуло…
А душу наче смуток огорнув -
Чи так, скоріш, нагадує минуле,
На що колись уваги не звернув.
Життя одне, а Доля невблаганно
Та без зусиль склада калейдоскоп.
Де фiмiаму подих фiлiгранно
У Пам’яті вплiтається в Ескорт.
Себе вважай любителем чи профі,
З майстерністю у римах та стопах -
Аж раптом цей напівзнайомий профіль
З флюїдами від бісиків в очах.
Та нi капризом Долi нi сюрпризом
Цей спогад сам себе затаврував
А флером чи то легковicним бризом
Про щось таке важливе нагадав…
Та неодмінно – в грудні чи то в січні
Є віра у найважливішу суть -
Що вже колись шляхи непересічні
Все ж спільну крапку дотику знайдуть
Стрічками у мереживо сплетуться -
Нехай не зараз, а у майбутті,
Шляхи все ж неодмінно перетнуться -
Хоч то вже у майбутньому житті.
Щоб неважливо, у якому стані -
Вогонь життя незмінно вирував…
Хай навіть у якомусь із останніх,
Із тих, що нам Господь подарував.