Александр Дольский. Я глуп. Рус. Бел

Максим Троянович
Я глуп, и потому невзгоды, неудачи
Прощаю сам себе, как выигранный бой.
Не стану я кроить свою судьбу иначе,
На темы умные не рассуждаю сам с собой.

Я глуп, и потому молчу, не возражаю,
Когда меня винят и вешают ярлык.
За почести и чин не дал бы ни гроша я.
Люблю я только то, к чему давно привык.

Я глуп, и потому не вижу в наслажденьях
Ни цели жизни и ни забытья,
И не меняю я ни жен, ни убеждений,
Я глуп, и потому, наверно, честен я.

Я глуп, и потому я многим непонятен,
Интеллигент к стереотипам так привык.
А в логике моей так много белых пятен,
Что умники со мной становятся в тупик.

Я глуп, и потому по лужам допоздна я
Брожу, не замечая улиц и дворов.
Что вижу я во сне? Как объяснить - не знаю.
Не видят умники таких прекрасных снов.


***

Я дурны

Я дурны, і таму нягоды, няўдачы
Прабачаю сам сабе, як выйграны бой.
Не стану я краіць свой лёс іначай,
На тэмы разумныя не разважаю сам з сабой.

Я дурны, і таму маўчу, не пярэчу,
Калі мяне вінавацяць і вешаюць цэтлік.
За ўшанаванні і чын не даў бы ні гроша я.
Кахаю я толькі тое, да чаго даўно абвык.

Я дурны, і таму не бачу ў асалодах
Ні мэты жыцця і ні забыцця
І не змяняю я ні жонак, ні перакананняў,
Я дурны, і таму, пэўна, сумленны я.

Я дурны, і таму я шматлікім незразумелы,
Інтэлігент да стэрэатыпаў так абвык.
А ў логіцы маёй так шмат плям белых,
Што разумнікі са мной становяцца ў тупік.

Я дурны, і таму па лужынах дапазна я
Блукаю, не заўважаючы вуліц і двароў.
Што бачу я ў сне? Як растлумачыць - не ведаю.
Не бачаць разумнікі такіх выдатных сноў.

    Перевёл Максим Троянович