Живу віднині лише в снах
У рідному своєму домі.
Ті сни плетуться по ноча́х
Мов квіти різнокольорові.
Бреду як ма́ра по життю,
Губля́чись в нескінче́нних ду́мах.
І майже кожну ніч тиху́
Знов в'язну у снови́дних пу́тах.
Вони бувають і легкі́
Як пір'ячко у синім небі.
Бувають з криками, тяжкі́
До болю у душі, у серці.
Одна́че лише там, у снах
Я знов живу у ріднім домі.
Вертаю у гніздо мов птах,
У да́лі різнокольорові...