Люблю! Чому? - Не знаю сам
Душа і серце вся з тобою,
Який вже день, який вже рік
Ти в кожну мить зі мною
Так, правда, ти мій сон
Чудовий, різновидний, кольоровий,
І телефон, і місто, і перон,
І перший поцілунок твій чудовий
Люблю, ти зірка зоряного неба,
Ти промінь сонця золотистий,
Ти синій льон, пшеничний колосок,
Вогонь палаючий, яскравий і іскристий
На зустріч бурі і вітрам
Не йду, лечу, разом щоб бути вже з тобою
Моя Любов, мій світлий Храм
Неперевершено осяяний красою
Люблю! Чому? Не знаю сам,
Всі дні з тобою як у сні,
То поруч ти, разом зі мною,
То десь далеко там, у далині
Ти знову тут, а я в тривозі
І сяє сонячний вже вдень
Так поспішаю швидко по дорозі
Щоб доторкнутись до тебе лишень
Скрізь темнота а я чекаю,
У зоряний відкрито шлях,
Чи ясну зірку чи тебе тримаю
Високо, легко підіймаю на руках
То погляд сниться, то розмова,
Твій голос у мені звучить,
Звичайні українська і російська мова,
А то і просто лагідно мовчить
Чарівні бачу твої очі,
Надією переповнені в мені,
Я біля себе бачити їх хочу
А ти з'являєшся у сні
Все так далеко, віртуально
Ласкаво посміхаєшся мені,
Люблю, люблю і ти є вже реальна,
Ні! Бачу просто тебе в сні.
01.07.2017 23:12 ©Osnovbor