Це нова моя ніжність,
мій примарний щем.
Це бузочок, що виріс
серед згарища.
Як птахів викликаєш,
щоб утішили,
я з'явлюсь крадькома теж,
буду тишею.
Всим птахам-відчуттям я
стану простором,
бо для тебе не маю
леза гострого,
лише ніжність тендітну,
з болю зроблену.
Як бузочок, що квітне
понад попелом.